сьогодні 24.10.2020  

       Головна
       Про мене
       Мої фото
       Вірші і тексти пісень
       Жителі і відвідувачі Аварати

Свої коментарі
можна залишити тут >>>

Одинокий город


Я чувствую боль одинокого города.
Он плачет каплями холодного дождя.
Тонкие струйки бензинного сморода
Превращаются в серые облака.
Теряясь в лабиринтах каменных стен,
Я жду каких-то перемен.
Но все толпятся и бегут,
Уничтожая счастье и уют.
Вновь не нахожу твой взгляд,
Чтобы вернуться к любви назад.
Но прошлым жить невыносимо.
Терять любовь – невозвратимо.
А фонари светят во тьме надеждой.
Я люблю тебя как прежде.
Но нет оценки моим словам.
Вновь скитаюсь по одиноким городам…




    Copyright© Павло Аварата

Головна | Про мене | Мої фото | Вірші і тексти пісень | Жителі і відвідувачі Аварати
Всі права захищено.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише з особистого дозволу його власника.
Розробник проекту - студія веб-дизайну ZINET
наші партнери >>