сьогодні 20.10.2020  

       Головна
       Про мене
       Мої фото
       Вірші і тексти пісень
       Жителі і відвідувачі Аварати

Свої коментарі
можна залишити тут >>>

В тишине пожара


Ты не помнишь нас, но я помню.
Я вижу сны, где мы опять вдвоем.
Своим молчанием тебе напомню,
Как любовь была охвачена огнём.
Она горела в тишине пожара.
А мы просто не могли её спасти.
Теперь она в руках немого кочегара.
Превратилась в пепел и не может прорасти.
Зачем же мы выдумали сказку?
За все в этом мире нужно платить…
Вновь потеряли любовь-златовласку.
Это не я додумался её подпалить.
Она молчала и горела, и горела.
Слезу роняла, словно брошенное дитя.
Потом сгорела и потемнела.
Умерла, жизнь мою храня.




    Copyright© Павло Аварата

Головна | Про мене | Мої фото | Вірші і тексти пісень | Жителі і відвідувачі Аварати
Всі права захищено.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише з особистого дозволу його власника.
Розробник проекту - студія веб-дизайну ZINET
наші партнери >>