сьогодні 29.03.2020  

       Головна
       Про мене
       Мої фото
       Вірші і тексти пісень
       Жителі і відвідувачі Аварати

Свої коментарі
можна залишити тут >>>

Письмо


1
Сколько лет прошло, но письмо я храню.
Оно мой Коран, моя Библия и мой Талмуд.
Так хочется ещё написать, но уже не пишу.
Просто нас с тобой опять не поймут.

Припев:
В письме напишу то, что не могу сказать.
Извини, что нашу любовь пришлось скрывать.
Нельзя иначе: видно такие линии судьбы.
На любовь не злись. Молча прости.

2
Только ты помнишь слабость моей души,
Все крики, боли и стоны переживаний.
И твои нежные слова в ночи
Снимали усталость от всех страданий.

3
Нас нет. Но в письме я с тобой рядом.
Мысленно опять провожаю тебя взглядом.
Поезд ушел и разлука догнала нашу любовь.
Но наивная надежда прорастает вновь.




    Copyright© Павло Аварата

Головна | Про мене | Мої фото | Вірші і тексти пісень | Жителі і відвідувачі Аварати
Всі права захищено.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише з особистого дозволу його власника.
Розробник проекту - студія веб-дизайну ZINET
наші партнери >>