сьогодні 25.10.2020  

       Головна
       Про мене
       Мої фото
       Вірші і тексти пісень
       Жителі і відвідувачі Аварати

Свої коментарі
можна залишити тут >>>
Хто я? Не знаю. Де моя сила?
Та її немає: вкрала німа ніч.
На кладовищі спочиває моя суть.
Там лежить моє тіло. Навіщо воно там?
Вже нічого назад не повернуть.
Я тепер мушу ходити по чужим слідам.
Хто я? Чому мене знищила ніч?
Що я зробив такого їй поганого?
Я кричав, а вона мене душила і душила.
Знаю, просто силу забрати хотіла.
Та забирай. Вона не потрібна.
Можу ще й подарувати місячного срібла.
Та це не містика. Це просто жах.
Ти тепер не рада, бо сила всиляє страх.
Він так гарно відображається в твоїх очах.
Жалкуєш? Навіщо? Ти ж мене знищити хотіла?
Тіло і силу забрала. А душу не посміла.
Ти темна, та тебе знищить день.
Я тепер тобі не співатиму пісень.
Прошу, не розривай мою могилу.
Не турбуй моїх самотніх кісток.
Вони і так за вік не відпочили.
Вони вже не мають магічної сили.




    Copyright© Павло Аварата

Головна | Про мене | Мої фото | Вірші і тексти пісень | Жителі і відвідувачі Аварати
Всі права захищено.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише з особистого дозволу його власника.
Розробник проекту - студія веб-дизайну ZINET
наші партнери >>