сьогодні 13.12.2019  

       Головна
       Про мене
       Мої фото
       Вірші і тексти пісень
       Жителі і відвідувачі Аварати

Свої коментарі
можна залишити тут >>>

Мить кохання


1
Тихо у вікно постукала спокусниця весна.
Вона, мабуть, на зло кохання принесла.
Я хочу відчути, але почуттів нема.
В моєму серці навіки поселилася зима.
Сонце все сильніше гріє і припікає.
Не намагайтеся: в мені любові немає.
Признаюся, що вона колись була.
Але спокоєм моєї любові є сира земля.
Я відчув лише самотню мить кохання.
Тепер для душі настав час блукання.
Осінь забрала, що колись щастям було.
А потім, щось ці почуття навіки замело.

2
Не сткай, весно, у моє самотнє вікно.
Я втратив на кохання надію вже давно.
Може і не втратив, але кохати боюсь.
Я як і всі: тихо плачу і дзвінко сміюсь.
Не примушуй мене щось відчути знов,
Тому що льодяною стала в мене кров.
Не згасла біль на самотньому серці моїм.
Але я намагаюся бажати щастя всім.
Якщо хтось не кохає - це не зло.
Ми не знаємо, що в житті його було.
Признаюся, що любов в мене колись була.
Але спокоєм моєї любові є сира земля.




    Copyright© Павло Аварата

Головна | Про мене | Мої фото | Вірші і тексти пісень | Жителі і відвідувачі Аварати
Всі права захищено.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише з особистого дозволу його власника.
Розробник проекту - студія веб-дизайну ZINET
наші партнери >>